Часом здається, що маленькі дії губляться на тлі всього, що відбувається. Але що довше цим живеш, то чіткіше розумієш – саме з них усе і тримається.

Сьогодні особливо важко. Коли в домівках темно і холодно, коли немає світла й опалення, холод відчувається не лише в тілі. У такі моменти дуже бракує простого людського тепла. І тоді підтримка перестає бути просто допомогою, вона стає надією, за яку можна вчепитися.

Попри втому і всі випробування ми продовжуємо бути поруч із тими, кому зараз найскладніше. Хочеться щиро подякувати фонду Rememberus.org, Igor Korsunsky, Julia Preshman Korsunsky, Oksana Bondar і кожному небайдужому, хто знаходить у собі сили допомагати харків’янам у ці непрості дні.

Коли ми, ГО “Дружини ветеранів”, приходимо до людей у нашій громаді, дуже гостро відчуваєш кожну історію. Дивишся в очі, де втома тісно переплітається з надією, і ловиш себе на думці, що іноді достатньо просто бути поруч. Послухати. Сказати кілька теплих слів. Зробити маленьку, але щиру справу.

Кожна переданий продуктовий набір, кожна усмішка, кожна хвилина уваги стають тим самим світлом у темряві. Нагадуванням, що люди не залишилися самі. Ми поруч. Ми разом. І разом, навіть крок за кроком, вистоїмо.