Поки місто ще прокидалося після тривожної ночі, команда ГО “Дружини ветеранів” вирушила у двори та під’їзди, де мешкають ті, кого війна зробила особливо вразливими – старенькі, самотні, ті, хто залишився без родини або чиї рідні виїхали, рятуючись від небезпеки.

Ми бачили очі, у яких – і вдячність, і біль. Пані Галина, 82 роки, зустріла нас біля дверей, тримаючи стареньку кішку. Каже, що давно не виходила на вулицю – бо боїться сирен. «Я думала, про мене вже всі забули», – сказала вона, стискаючи наші руки. Але ні, ми не забули.

Кожна пакет гуманітарної допомоги – це не просто продукти. Це частинка турботи, тепла і віри, що навіть у найтемніші часи війни люди залишаються людьми.

Ми щиро дякуємо фонду Rememberus.org, Igor Korsunsky, Julia Preshman Korsunsky, Oksana Bondar за підтримку, довіру та можливість допомагати тим, хто зараз найбільше потребує уваги й добра.

Разом – ми не просто розвозимо допомогу. Ми повертаємо людям відчуття, що вони не самі