Це відчувалося буквально в повітрі, у тиші між вибухами, у темряві під’їздів, коли світло зникало надовго і місто ніби завмирало. Після масштабних обстрілів Харків знову опинився в стані, до якого неможливо звикнути, хоча ми всі, здається, вже бачили занадто багато.

Команда ГО “Дружини ветеранів” розвозила гуманітарну допомогу харківянам. Продуктові набори, ліки, найнеобхідніше. Здавалося б, звичні речі, але в ці моменти вони набувають зовсім іншої ваги. Коли немає світла, а тривога за тривогою, навіть упаковка крупи чи потрібна таблетка стають опорою.

Ми заїжджали у двори, де темно навіть удень. Люди виходили обережно, хтось із ліхтариком, хтось просто на звук машини. Було багато слів подяки, але ще більше – поглядів, у яких читалася втома. І водночас якась дивна сила, бажання триматися далі, попри все.

У такі моменти особливо гостро розумієш, навіщо ми це робимо. Не для звітів і не для галочки, а для того, щоб люди знали, що вони не самі. Що навіть у темряві, без світла і зруйнованої тиші, поруч є ті, хто приїде, підтримає і просто побуде поряд.

Харків тримається. І ми разом із ним.

Дякуємо Igor Korsunsky, Julia Preshman Korsunsky, Oksana Bondar та фонду Rememberus.org за підтримку цієї гуманітарної ініціативи. Саме завдяки Вам ці продуктові набори і ліки стали не абстрактною допомогою, а реальними речами в руках харківян у дуже непростий момент.

Дякуємо за довіру, за небайдужість і за те, що разом ми можемо робити Харків трохи теплішим навіть тоді, коли навколо темно.