Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозним психічним станом, який може розвиватися після переживання травматичних подій. Для військових, які часто стикаються з екстремальними умовами та небезпекою, ризик виникнення ПТСР є особливо високим. Розпізнавання симптомів ПТСРу своєї близької людини є критично важливим для своєчасного надання допомоги та підтримки.
У цій статті ми розглянемо основні ознаки та симптоми, які можуть свідчити про наявність ПТСР у ваших рідних.
Основні симптоми ПТСР
1. Флешбеки та нав’язливі спогади
– Один з найбільш характерних симптомів ПТСР – це флешбеки, під час яких людина знову і знову переживає травматичну подію. Ці спогади можуть бути настільки реалістичними, що викликають сильний емоційний і фізичний дискомфорт.
2. Кошмари
– Кошмари, пов’язані з травматичними подіями вони можуть бути настільки інтенсивними, що заважають нормальному сну і призводять до хронічного недосипання, втоми і роздратованості.
3. Емоційна відстороненість та уникання спілкування
– Люди з ПТСР часто намагаються уникати всього, що може нагадувати їм про травму. Вони можуть стати емоційно відстороненими, уникати соціальних контактів і ситуацій, які викликають спогади про події.
4. Підвищена тривожність та гіперчутливість
– Постійна напруженість, дратівливість, надмірна пильність (гіперчутливість) та різкі реакції на звукові чи візуальні подразники(підвищенний голос, гучна музика) – все це може бути ознаками ПТСР.
5. Проблеми з концентрацією та пам’яттю.
– Людина з ПТСР зазвичай має труднощі з концентрацією, прийняттям рішень та запам’ятовуванням інформації. Ці проблеми можуть значно ускладнювати виконання повсякденних завдань.
6. Фізичні симптоми
– ПТСР може проявлятися і через фізичні симптоми, такі як головний біль, біль у животі, прискорене серцебиття, м’язові напруження. Ці симптоми часто пов’язані зі стресом і тривогою що переживає людина.
Як допомогти близькій людині з ПТСР
Якщо у вас є підозра, що ваш близька людина страждає на ПТСР, важливо показати їй свою підтримку та розуміння. Заохочуйте її звернутися до професійного психолога чи психіатра для оцінки стану та отримання необхідної допомоги. Лікування ПТСР зазвичай не є надто складним івключає психотерапію, медикаментозну терапію та підтримку з боку родини та друзів.
– Проявляйте емпатію та розуміння до стану близької людини з ПТСР. Пам’ятайте, що симптоми ПТСР можуть бути тривалими і мінливими.
– Будьте готові слухати без осуду. Важливо дати можливість говорити про свої відчуття і переживання.
– Допомагайте своїй близькій людині з ПТРС у щоденних справах і рутині, якщо це потрібно. Це може бути спільне прибирання житла, робота у саду, якісь побутові справи, якщо не можете допомагати просто перебувайтепоруч.
– Залучайте до соціальної активності. Сприяйте їхньому соціальному залученню, але поважайте їхні особисті кордони, не будьте занадто нав’язливими. Поступове повернення до нормального соціального життя обов’язково буде корисним для людини.
– Уникайте тригерів ( пусковий механізм що повертає людину назад до пережитих подій) – намагайтеся розпізнавати і уникати ситуацій, які можуть викликати тривогу, паніку, апатію або спогади про травму.
– Підтримуйте власне психічне здоров’я. Піклуйтеся про себе і свої потреби. Допомога людині з ПТСР може бути емоційно виснажливою, тому важливо не забувати про власний стан.
– Постійно розмовляйте і запитуйте, як ваша близька людина себе почуває. Відкрита комунікація допоможе вам краще розуміти її потреби, і вчасно надати допомогу.
– Заохочуйте свою близьку людину до використання методів релаксації, дихальних вправ або медитації це допоможе знизити рівень тривожність та стрес.
Цей проєкт створено ГО «Дружини ветеранів АТО» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та у межах програми конкурсів «ВАРТО: ЄДНАННЯ», яка фінансується за кошти державного бюджету через Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів України.